Причини:
1. Несформованість зорово-просторових уявлень.
2. Порушення зорового сприймання.
3. Прихована або явна ліворукість.
Наслідки:
- зниження якості письма;
- зниження якості читання;
- труднощі в навчанні грамоті.
Поради:
для корекції дзеркального письма в домашніх умовах можна використовувати такі вправи:
1.Закреслити неправильно написані букви серед інших букв.
2.Чим подібні пари букв С-Є, Ш-Щ, Ц-Щ, Ї-І, Б-В, В-Р, Р-Ь,
Д-Л, Е-Ш, Х-Ж, Г-Т.
3.Знайти слово заховане серед букв (наприклад: уприьтлошасмад - лоша).
4.Вставити замість голосної чи приголосної букви риску в слова. Прочитати слова, уявляючи цю букву (наприклад: прочитати слова, уявляючи замість рисочки букву а: лип-; с-док; м-м- і т.д.).
5.Читати слова з недодрукованими буквами (закривається нижня чи верхня частина слова).
6.З поданих букв скласти слово. Наприклад: о,а,к,м,р – комар.
7.Робота з деформованим реченням (наприклад: в, діти, ліс, пішли – Діти пішли в ліс.).
8.Читати перевернуті тексти. Текст повертається на 180 градусів. Дитина читає текст, рухаючи очима справа наліво.
9.Кожний день переписувати по 3-5 речень із любого тексту з послідуючим аналізом помилок.
10. Ігри та вправи на розвиток дрібної моторики пальців рук
(конструктори з дрібними деталями, шнурівки, ліпка, лабіринти та інш.).
До уваги вчителів початкових класів
Дисграфія (порушення письма) складає значний відсоток серед інших порушень мовлення, що зустрічаються в учнів 1- 4 класів. Вона є серйозною перешкодою щодо оволодіння учнями грамоти на початкових етапах навчання, а на більш пізніх — щодо засвоєння граматики рідної мови.
Причини дисграфії в учнів дослідники бачать у мовному недорозвиненні, несформованості психічних функцій і труднощах звукового аналізу та синтезу слів.
Під повним фонематичним аналізом слова мається на увазі вміння розчленовувати почуте слово на звуки, тобто чітко уявляти собі його звукову структуру. Зокрема, дитина повинна вміти визначити: які саме звуки (фонеми) входять до складу слова; скільки всього звуків у слові; яка послідовність звуків у слові (який звук перший, другий, останній і т.д.; яке місце кожного звуку в слові по відношенню до інших звуків цього слова.
Під фонематичним синтезом розуміється вміння з'єднувати окремі звуки в ціле слово з наступним впізнаванням цього слова, подумки "складеного" із звуків.
Тільки за умови вільного орієнтування у звуковому складі слова дитина зможе записати його правильно: не пропускаючи в ньому ніяких літер, не вставляючи зайвих літер і не міняючи їх місцями. Адже в процесі запису слова дитина як би фотографічно переносить його звуковий склад на аркуш паперу, послідовно зображуючи кожен звук у вигляді відповідної букви. Якщо ж звукова структура слова є для дитини досить "розпливчатою", то її спотворення на письмі буде неминуче - з'являться пропуски, перестановки, додавання зайвих літер або складів, недописування їх в словах, тобто виникає дисграфія на ґрунті несформованості звукового аналізу і синтезу.
Типові помилки
Пропуск букв і складів.
Це означає, що учень не розрізняє в складі слова всіх звукових компонентів (наприклад, лжі — лижі).
Пропуск двох і більше букв — наслідок більш грубого порушення звукового аналізу, що призводить до викривлення і спрощення структури слів (наприклад, бт—брат).
Перестановка букв і складів — є вираженням труднощів аналізу послідовності звуків у слові. Складова структура при цьому може зберігатися (мелетик — метелик).
Вставка голосних букв. Спостерігається, як правило, під час збігу приголосних (тигир – тигр).
Заміна букв. Вказує на те, що учень виділив у складі слова певний звук, але для позначення його вибрав невідповідну букву. Це свідчить про:
- нестійкість співвідношення фонеми з графемою, коли не зміцнився зв'язок між фонемою і зоровим образом букви, що їй відповідає.
У школі роботі над звуковим аналізом слів спеціально відведений так званий добукварний період. Однак період цей дуже короткий. Тому якщо дитина прийде до школи зовсім не підготовленою до звукового аналізу слів, то вона не зможе відразу опанувати настільки складним навиком, а значить неминуче буде спотворювати на письмі структуру слів.
Саме тому й виникає необхідність поступової підготовки дитини до звукового аналізу слів вже в дошкільному віці.
Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.
«Чарівний мішечок»
Учитель приносить до класу чарівний мішечок. Учні витягують з нього різні предмети. Вимовляють слово і визначають перший і останній звуки.
«Назви звуки правильно»
У дітей набір предметних карток. Кожен учень по черзі витягує картку і називає перший звук (або всі звуки) цього слова. Назвавши правильно, залишає картку собі, якщо неправильно — кладе назад. Виграє той, хто набере більше карток.
«Впізнай слово»
Учитель називає кожен звук слова окремо, а діти поєднують звуки і називають слово. С, л, о, н — слон; р, а, м, а — рама!
«Чи є такий звук?»
Учитель промовляє слова, а діти кажуть, чи є заданий звук у слові (наприклад: [а] в словах сад, мир, рак, шуба і т. д.).
«Підійдіть звуки!»
Учитель називає слово, наприклад, «сир». Трьом учням говорить: «Ти будеш першим звуком, ти —третім, ти — другим». Учні повинні вимовити слово і визначити, яким звуком вони є. Потім учитель в довільному порядку запрошує дітей до себе: «Підійди до мене, звук [р].Підійди до мене, звук [с], звук [и]. Звуки повинні розміститися в такому порядку, за яким вони стоять у слові.
«Склади слово»
Учитель на дошці пише букви, потім один із учнів складає з цих букв слово і записує. Наприклад: и,а,р,б – риба і т.д.