Чи готова Ваша дитина до шкільного навчання

Деталі: Категорія: Шкільний практичний психолог; Опубліковано: Четвер, 28 березня 2013, 19:41; Перегляди: 3919

Чи готова Ваша дитина до шкільного навчання

Першокласник повинен вміти зав´язувати шнурки, рахувати до десяти і сидіти на одному місці не менше ніж півгодини

Почнемо з самого основного - готовності дитини до навчання. Адже зовсім скоро настане день «Х» для сотень тисяч батьків, коли улюблене чадо відправиться «гризти граніт науки». Особливо нервують батьки першокласників, адже крім думок про витрати на форму, канцелярію і книги додаються терзання психологічного плану: «Чи зможе дитина засвоювати інформацію, чи готова вона до цього?»

Взагалі, «готовність до школи» - це не окремі вміння та знання, а їх сукупність. Очевидно, що чим більше батьки займалися з дитиною до школи, тим вища ймовірність того, що з уважністю і старанністю у першокласника буде все в порядку. Однак не менш важливий темперамент дитини та її соціальний розвиток. Психологи розробили критерії, за якими можна оцінити готовність дитини до навчання: мова йде про інтелектуальну, емоційну і соціальну зрілість.

Інтелектуальна зрілість визначається здатністю концентрувати увагу і вловлювати зв´язок між явищами. Підготовлена до школи дитина повинна:

- володіти основними поняттями орієнтації в просторі: розуміти і розрізняти, де правий/лівий і верх/низ, що таке великий/малий, що позначають прийменники в/із, на/під і т.д.);

- розрізняти великі і малі літери;

- вміти класифікувати предмети і речі, визначати їх у групи. Наприклад, чітко відрізняти стілець від столу, шафи і ліжка й при цьому знати, що все це - меблі. При цьому дитина повинна розуміти, для чого саме служить той чи інший предмет: стілець - щоб сидіти, стіл - щоб їсти, а ліжко - щоб спати;

- ідентифікувати схожі і несхожі форми (тобто відрізняти кола від квадратів, а пряму лінію від хвилястої);

- утримувати в пам´яті й виконувати, як мінімум, три вказівки. Наприклад: одягни тапки, вмийся, почисть зуби, витри рушником, а потім принеси мені рушник;

- рахувати без помилок до 20;

- розмовляти виразно і зв´язно.

Емоційна зрілість у дошкільників визначається старанністю і терплячістю. Щоправда, мало хто з батьків може похвалитися такою поведінкою свого чада. Втім, з психологічної точки зору, непосидючість - абсолютно нормальна риса маленької дитини. Як правило, малюкам дуже важко направити свою невгамовну енергію в мирне русло. Ще одна важлива риса, яка свідчить, що дитина готова до навчання - вміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи. Зазвичай, батькам під силу взяти під контроль балакучість власного малюка. Достатньо постійно нагадувати всезнайці про те, що при діалогах дуже важливо прислухатися до свого співрозмовника.

Соціальна зрілість малюків майже стовідсотково залежить від того, наскільки комунікабельні самі батьки. Якщо сім´я дружна і товариська, багато подорожує і ходить у гості, то і в їхньої дитини не повинно бути ніяких проблем з комунікацією.

Підготовлена до школи дитина без проблем знайомиться з однолітками і знаходить спільну мову з дорослими, а на вулиці не боїться відійти від мами або тата. Крім того, повідомлення про сімейний подорожі вона сприймає із захопленням і практично безболісно перебудовується зі звичайного ритму життя в «похідний». Якщо у майбутнього першокласника є хобі - це ще одне свідчення особистості, яка починає формуватися. Адже захопленість та інтерес в тій чи іншій сфері - яскравий показник того, що дитина вже може визначати, що їй подобається, і пояснити, чому.

Одним із найяскравіших показників самостійності нащадка вважається вміння одягатися і взуватися без сторонньої допомоги. Вищий пілотаж - при цьому «знаходити спільну мову» з ґудзиками, блискавками і шнурками.

А взагалі, як кажуть психологи, дітей, які відповідають усім параметрам зрілості перед вступом до школи, практично немає. У 6-7 років дитина ще дуже легко відволікається на різні подразники, будь то рух сусіда за партою або літаюча муха в класі. Різкі зміни в сприйнятті дитиною інформації відбуваються в 9-10-річному віці, саме тоді школярі вже можуть працювати довго й зосереджено.

Тест «Чи готова дитина до походу в школу?»
Інструкція пропонуємо за допомогою простого тесту визначити готовність малюка до школи. На всі питання треба відповідати «так» (1 бал) чи «ні» (0 балів).

1. Чи відвідувала дитина дитячий садок?

2.Чи почали мінятися молочні зуби?

3.Чи займається дитина самостійно якоюсь справою, що вимагає зосередженості, протягом 30 хвилин?

4. Чи вміє дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п´яти речень?

5.Чи охоче грається з однолітками?

6. Чи вміє вона рахувати до 20 і назад?

7. Чи вміє дитина читати по складах або цілими словами?

8. Чи може вона розповісти напам´ять кілька віршів?

9. Чи любить дитина малювати і розфарбовувати картинки ? Наскільки впевнено дитина пише або малює – чи тверда у неї при цьому рука?

10.Чи має дитина добрий зір та слух?

11. Чи має дитина гарний апетит та міцний сон?

12. Чи може користуватися ножицями і клеєм, наприклад, робити аплікацію?

13. Чи може зібрати розрізану картинку з п´яти частин?

14. Чи може дитина узагальнювати поняття - наприклад, назвати помідори, моркву і цибулю словом «овочі»?

15. Чи в змозі дитина розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

16. Чи бувала дитина в зоопарку, селі, музеї? Чи знає назви диких і домашніх тварин?

17. Чи може дитина грати самостійно?

18. Чи вміє дитина розгадувати прості загадки?

19. Чи здатна дитина переказати історію, зберігши основну думку і послідовність дій?

20. Чи задає вона питання про слова, про їхнє значення?

Результати

Чим більше балів, тим більше дитина готова до занять у школі.

Від 16 до 20. - Можна Вас привітати! У вашої дитини 100%-а готовність до шкільних занять. Такий результат свідчить про те, що Ви дуже правильно виховували дитину і єдине, про що залишається потурбуватися напередодні 1 вересня - це про купівлю красивої канцелярії. Ну і, про всяк випадок, варто підтягнути свої знання з шкільних предметів, щоб допитливий школяр не застав батьків зненацька.

Від 10 до 15. - Не найгірший результат. Варто звернути увагу на ті відповіді, де ви сказали «ні», і спробувати зрозуміти, що саме ви пропустили у вихованні свого чада. При цьому варто гарненько помізкувати, як правильно заповнити ці прогалини у вихованні. Рекомендація одна: побільше часу приділяти маленькому учневі.

Від 5 до 9. - Серединка на половинку. Готовність дитини - 50%. Схоже, що ви виховували дитину «на ходу» і в перервах між роботою. Однак не все ще втрачено - чим більше активності ви будете проявляти при перших кроках її шкільного життя, тим швидше дитина зрозуміє, що таке навчання і навіщо воно їй потрібне. Навіть якщо у вас є можливість найняти репетитора для першокласника, не варто забувати, що батьківську увагу і участь не здатний замінити навіть висококласний фахівець.

Від 1 до 4. - Дуже поганий результат! Дитина взагалі не готова до відвідування школи. З таким рівнем знань і умінь не варто сподіватися навіть на задовільні результати навчання. Такий низький результат свідчить тільки про одне - ви не впоралися зі своєю батьківського функцією. Дивно, чому соціальні служби ще не позбавили вас батьківських прав.

Підготовка дитини до школи

(рекомендації для батьків)

1.Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).
6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
7. Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
9. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.