- Деталі
-
Категорія: Методичний порадник
-
Опубліковано: Понеділок, 21 січня 2013, 21:22
-
Автор: Ліпатникова Світлана
-
Перегляди: 4878
Організація перевірки навчальних досягнень учнів
1.Індивідуальне опитування учня біля дошки із записом плану його відповіді у зошитах усіма учнями, письмовим коментуванням його відповіді.
2.Взаємоопитування біля дошки чи біля парти з метою виявлення складних питань з вивченої теми; запитання до вчителя для поглиблення знань з вивченого матеріалу.
3.Взаємоопитування учнів, коли учень, відповідальний за вивчену тему, виконує роль учителя, сам ставить запитання, викликає учнів до дошки, коментує відповіді і мотивує виставлення того чи іншого балу( остаточну оцінку ставить учитель, мотивуючи згоду чи незгоду зі своїм помічником ).
4.Взаємоопитування за заздалегідь визначеними складними питаннями теми з метою опрацювання і закріплення найскладнішого матеріалу.
5.Опитування-гра “Запитуємо – відповідаємо”: учні першого ряду готують запитання з пройденої теми, другого – відповідають на них, третього – виставляють оцінки і за запитання, і за відповіді, учитель за одне запитання виставляє три оцінки.
6.Взаємоопитування ланцюжком (учень відповідає на запитання, потім ставить запитання наступному учневі і т.д.).
7.Індивідуальний залік (учні готуються до відповіді на заздалегідь визначені запитання).
8.Групове опитування: учитель опитує одночасно 5-6 учнів, виясняє, яке запитання виявилося найскладнішим для даного учня, хто з його товаришів може відповісти на запропоноване запитання; далі уточнює, яке запитання було цікавим, чому саме, які запитання пов’язані з попередніми темами тощо.
9.Конкурс на найкращу відповідь або формулювання висновків з вивченої теми; конкурс на оптимальний варіант розв’язання тієї чи іншої практичної задачі.
10. Відбір-конкурс під час формування шкільної команди для участі в олімпіадах.
11. Опитування на основі групової підготовки з вивченої теми: одна група отримує найскладніші теоретичні завдання і готується роз’яснити їх своїм товаришам, друга група працює над усіма аспектами застосування вивчених теоретичних питань на практиці, третя – отримує практичні завдання з теми.
12. Самоперевірка і самооцінка знань учнів: учитель повідомляє учням критерії високого, середнього, задовільного, низького рівнів засвоєння знань за різні види роботи у класі, учень, який виконав певну роботу, сам говорить учителю, скільки він отримав балів і за що.
13. Поглиблене опитування з коментуванням учнів: одні учні відповідають, інші доповнюють їхні відповіді, максимально повно розбираючи, висвітлюючи той чи інший аспект пройденого матеріалу.
14. Самостійні письмові роботи з рецензією сусіда по парті.
15. Самостійні письмові роботи з рецензією кращих учнів класу.
16. Письмові диктанти з фактології, формул, понять, правил, визначень, закону з вивченої теми.
17. Відповіді на запитання за перфокартами: учням роздають 6-8 варіантів перфокарт, кожен відповідає на 5 запитань і здає аркуш з відповідями.
18. Опитування з допомогою комп’ютера.
19. Складання алгоритма застосування теорії на практиці (як розв’язувати задачі, застосовуючи ту чи іншу теорему, фізичні, хімічні закони; як розібрати речення тощо).
20. Перевірка контрольної роботи самими учнями за правильно виконаним зразком.