Адаптація першокласників до школи

Деталі: Категорія: Батьківська сторінка; Опубліковано: Середа, 01 січня 2020, 09:18; Автор: Адміністрація; Перегляди: 25473

Школа батьківства

Поради соціального педагога

Адаптація першокласників до школи

Мета соціально - психологічної і педагогічної діяльності - створення педагогічних і соціально - психологічних умов, що дозволяють дитині успішно функціонувати і розвиватися в педагогічному середовищі і шкільній системі відносин. Мета може бути досягнута за рахунок послідовного рішення педагогічним колективом і психологами школи при вирішенні таких завдань:

1. Виявлення особливостей психолого-педагогічного статусу кожного школяра з метою своєчасної профілактики і ефективного рішення проблем, що виникають у дитини в процесі навчання, спілкуванні і психічному стані.

2. Створення системи психолого-педагогічної підтримки усіх першокласників в період їх первинної шкільної адаптації, що дозволяє їм не тільки пристосуватися до шкільних вимог, але і всесторонньо розвиватися і удосконалюватися в різних сферах життєдіяльності.

3. Створення спеціальних педагогічних і соціально-психологічних умов, що дозволяють здійснювати коректувальну роботу з дітьми, які зазнають труднощів у навчанні.

Отже, для того, щоб допомогти дитині відчути себе в школі комфортно, вивільнити у неї інтелектуальні, особові, фізичні ресурси для успішного навчання і повноцінного розвитку, педагогам і психологам необхідно:

Знати дитину. Настроювати учбово-виховний процес на його індивідуальні особливості, характерологічні особливості, можливості і потреби.

Допомагати дитині сформувати навики і внутрішні психологічні механізми, необхідні для успішного навчання і спілкування в шкільному середовищі.

Соціально-педагогічна діяльність по адаптації першокласників до школи здійснюється роботою психолога, соціального педагога, класного керівника, а також ведеться робота з сім'єю для виявлення рівня підготовки школярів, в рамках цієї роботи наступними напрямками діяльності:

Психолого-педагогічна діагностика, направлена на виявлення особливостей статусу школярів. Така діагностика протягом першого року проводиться двічі - на етапі вступу (зарахування) дитини до школи і в середині першого класу.

Розвиваюча психологічна і педагогічна робота. Вона здійснюється протягом всього року і наповнюється конкретним змістом залежно від завдань того або іншого етапу роботи.

Консультативна робота з педагогами і батьками. Вона здійснюється психологом, зв'язана, в основному, з обговоренням результатів проведеної діагностики, конкретним запитом педагога або батька у зв'язку з проблемами навчання, спілкування або психічного самопочуття.

Методична робота, направлена на вдосконалення методики і модифікацію змісту навчання. Вона здійснюється педагогами, спільно з адміністрацією школи за наслідками аналізу психолого-педагогічного статусу першокласників.

Психокорективна робота, орієнтована на надання допомоги дітям, що зазнають труднощі в шкільній адаптації.

Ці труднощі можуть виявлятися в поведінці, навчанні, самопочутті дитини. Надання допомоги здійснюється у формі групової і індивідуальної психокорекції.

Організаційно-консультативна робота з шкільною адміністрацією, направлена на вдосконалення процесу управління учбово-виховним процесом, створення соціальних і педагогічних шкільних умов, що сприяють успішній адаптації.

Всі позначені вище напрями роботи в рамках соціального - педагогічній діяльності на етапі шкільної адаптації наповнюються конкретним змістом. В цілому теоретично, можуть бути виділені наступні основні етапи:

Перший етап - вступ дитини до школи. Він починається в березні - квітні місяці одночасно із записом (або відбором) дітей в школу і закінчується на початку вересня місяця. В рамках цього етапу передбачається:

1. Проведення психолого-педагогічної діагностики, направленої на визначення готовності дитини до школи. Як правило, діагностика складається з двох складових частин. Спочатку здійснюється загальна експрес-діагностика, що дозволяє судити про рівень психологічної готовності і сформованості деяких учбових навиків у дитини. Потім, по відношенню до дітей, що показали надзвичайно низькі результати, організовується другий діагностичний тур. Він направлений на виявлення причин низьких результатів. У ряді випадків, другий діагностичний зріз здійснюється в кінці літа - початку червня. Така уточнююча діагностика ефективніша восени, перед початком навчання або в перші тижні занять.

2. Проведення групових і індивідуальних консультацій батьків майбутніх першокласників. Групова консультація у формі батьківських зборів - це спосіб повідомити батькам деяку корисну інформацію по організації останніх місяців перед початком шкільних занять. Індивідуальні консультації, перш за все, проводяться для батьків, чиї діти показали низькі результати в процесі тестування і можуть зазнавати труднощів на етапі пристосування до школи.

3. Групова консультація педагогів майбутніх першокласників загального ознайомлювального характеру.

4. Проведення психолого-педагогічного консиліуму за наслідками діагностики, основною метою яких є вироблення і реалізація певного підходу до комплектування класів.

Другий етап - первинна адаптація дітей до школи. Без перебільшення його можна назвати найскладнішим для дітей і найвідповідальнішим для дорослих. В рамках даного етапу - з вересня по січень - передбачається:

1. Проведення консультативної і просвітницької роботи з батьками першокласників, яка спрямована на ознайомлення дорослих з основними завданнями і труднощами періоду первинної адаптації, тактикою спілкування і допомоги дітям.

2. Проведення групових і індивідуальних консультацій з педагогами для вироблення єдиного підходу до окремих дітей і єдиної системи вимог до класу з боку різних вчителів і вихователів, які працюють з класом.

3. Організація методичної роботи педагогів, направлена на побудову учбового процесу відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей школярів, виявлених в ході діагностики і спостереження за дітьми в перші тижні навчання.

4. Організація психолого-педагогічної підтримки школярів.

Така робота проводиться як правило вихователями, педагогами в позаурочний час. Основною формою її проведення є різні ігри. Такі, що проводяться в певній логіці і допомагають дітям швидше познайомитися між собою, настроїтися на систему вимог, які пред'являється школою, зняти надмірну психічну напругу та ін.

5. Організація групової розвиваючої роботи з дітьми, спрямованої на підвищення рівня їх шкільної готовності і соціально-психологічну адаптацію в новій системі взаємин. Така групова робота будується як продумана система занять з фіксованою міні-групою школярів (не більше 10-ти чоловік).

6. Аналітична робота, направлена на осмислення підсумків діяльності педагогів, психологів і батьків в період первинної адаптації першокласників.

Третій етап - психолого-педагогічна робота з школярами, що зазнають труднощів у процесі адаптації до школи. Робота в цьому напрямі здійснюється протягом другого півріччя першого класу і включає наступне:

1. Проведення психолого-педагогічної діагностики, направленої на виявлення групи школярів, що продовжують зазнавати труднощів у навчанні, спілкуванні з педагогами і однолітками, а також самопочутті.

2. Індивідуальне і групове консультування і освіта батьків за наслідками діагностики.

3. Освіта і консультування педагогів по проблемам навчання і спілкування у окремимих школярів.

4. Організація педагогічної допомоги таким дітям.

Тут же - методична робота педагогів, направлена на аналіз змісту і методики викладання різних предметів. Мета такого аналізу - виявити і усунути ті моменти в учбовому процесі, стилі спілкування з дітьми, які можуть провокувати дезадаптацію.

5. Організація групової психокорективної роботи з школярами, які мають труднощі в навчанні і поведінці.

6. Аналітична робота, направлена на осмислення результатів проведеною протягом півріччя і року в цілому роботи.

Детальніше розглянемо кожен з вище вказаних етапів.

1. Вступ дитини до школи.

Перше завдання - виявити рівень його готовності до шкільного навчання і ті індивідуальні особливості, спілкування, поведінки, які необхідно врахувати в процесі навчання і спілкування в шкільному середовищі.

Друге завдання - по можливості компенсувати, усунути, заповнити пропуски, тобто підвищити рівень шкільної готовності до моменту приходу в перший клас.

Третя - продумати стратегію і тактику навчання дитини з урахуванням виявлених особливостей і можливостей. Відповідно до цього можна виділити і основні напрями роботи:

психолого-педагогічна діагностика;

консультування і освіта батьків;

консультування педагогів по питаннях комплектування класу і навчання окремих учнів.

Готовність до школи – це складний і цілісний феномен, що характеризує психофізіологічний стан майбутнього школяра в цілому.

Серед її різних психологічних параметрів найбільше значення мають когнітивна готовність - сформованість найважливіших пізнавальних процесів і навичків, які дозволяють успішно здійснювати першокласникові розумову учбову діяльність, мотиваційна готовність - сформованість внутрішньої позиції школяра, соціальна готовність - здатність зайняти соціально схвалювану і продуктивну позицію в спілкуванні з педагогом і однокласниками.

2. Первинна адаптація дитини в школі.

Як вже мовилося вище, терміном "первинна адаптація" позначається період, що триває орієнтовно перше півріччя навчання в школі. Саме на цей період припадає основна робота педагогічного колективу, психологів, батьків школярів, направлена на якнайшвидше звикання дітей до школи, пристосування до неї як до середовища свого розвитку і життєдіяльності. Психолого-педагогічний супровід в цей період керується наступними завданнями:

створення умов для соціально-психологічної адаптації дітей в школі, їх всебічного соціально-етичного розвитку (створення згуртованого класного колективу, пред'явлення дітям єдиних обґрунтованих послідовних вимог, встановлення норм взаємин з однолітками і педагогами та ін.);

підвищення рівня психологічної готовності дітей до успішного навчання, до засвоєння знань, до пізнавального розвитку;

адаптація учбової програми, навантаження, освітніх технологій у відповідності з віковими і індивідуальними можливостями і потребами учнів.

Відповідно виділяються і основні напрями роботи:

1. Консультування і освіта педагогів.

2. Консультування і освіта батьків.

3. Педагогічна розвиваюча робота по соціально-психологічній адаптації.

4. Психологічна розвиваюча робота по підвищенню рівня шкільної готовності.

5. Методична робота по аналізу і модифікації процесу навчання з урахуванням даних про можливості і перспективи навчання конкретних учнів.

Педагогічна підтримка першокласників в період первинної адаптації.

Педагогічна підтримка - допомога дитині в подоланні тієї або іншої перешкоди, труднощів, орієнтуючись на її реальні і потенційні можливості і здібності.

Однією з умов адаптації першокласника в школі виступає відношення соціального середовища дитини до його успіхів і невдач, в якій провідна роль належить вчителеві. За допомогою ігрових методів розвивального і психокоректувального характеру вчитель може допомогти дитині в успішній адаптації. Гра - найважливіший засіб включення дітей в учбову діяльність, спосіб забезпечення емоційного відгуку на виховні дії і нормальних (без перевантажень) умов життєдіяльності.

Рекомендується застосовувати наступні ігрові методи і вправи: психофізичні вправи і ігри, що сприяють зняттю м'язових затисків, емоційної напруги, переключенню уваги, підвищенню працездатності;

Рухові ігри і ігри, які розвивають "комплекс довільності", пробуджують активність дитини, його кмітливість, спритність, швидкість реакції, дисциплінують, згуртовують;

Ігри - драматизації, психокорективні вправи для роботи з дитячими страхами, негативними емоційними станами і переживаннями, і які розвивають уяву, фантазію, здатність до емпатії, виразність міміки і рухів.

Всі вказані вище ігрові методи і вправи можна використовувати як під час уроків, на змінах, прогулянках, так і на спеціально організованих заняттях.

Зміни і прогулянки доцільно заповнювати рухомими іграми.

Тематичне малювання добре поєднується з мімічними і пантомімічними вправами. Чередування образотворчої діяльності з іграми веде до поліпшення процесу спілкування з однолітками. Сам процес малювання здатний впливати на поведінку дітей: вони робляться спокійнішими і впевненішими.

Психологічна розвиваюча робота на етапі первинної адаптації першокласників.

Мета розвиваючої діяльності на даному етапі навчання в загальному вигляді - створення соціально-психологічних умов для успішної адаптації першокласників до ситуації шкільного навчання. Досягнення цієї мети може бути за рахунок реалізації наступних завдань:

1. Розвиток у дітей когнітивних умінь і здібностей, необхідних для успішного навчання в початковій школі. Комплекс цих умінь і навиків входить в поняття психологічної готовності до школи.

2. Розвиток у дітей соціальних і комунікативних умінь, необхідних для встановлення адекватних міжособистісних відносин з однолітками і відповідних рольових стосунків з педагогами.

3. Формування стійкої учбової мотивації на тлі позитивної «Я – концепції» дітей, стійкої самооцінки і низького рівня шкільної тривожності.

Методична робота педагогів в першому класі будується на основі системи психолого-педагогічних вимог до змісту і статусу дитини, що вчиться і має два основні напрями.

Перше - аналіз і переробка існуючих учбових програм з погляду змісту основних вимог і результатів психолого-педагогічної діагностики конкретних школярів.

Друге - надання психолого-педагогічної допомоги окремим школярам. Це напрям роботи розгортається на основі підсумків діагностичного рівня адаптації першокласників.

Шкільні труднощі періоду адаптації.

У другому півріччі першого класу розгортається робота, направлена перш за все на виявлення групи дітей, що продовжують зазнавати труднощів у навчанні, поведінці або самопочутті в шкільних ситуаціях, і надання їм необхідній допомоги. Крім того, здійснюється серйозна методична робота педагогів по вдосконаленню процесу і змісту викладання з урахуванням результатів психолого-педагогічної діагностики і визначення рівня дезадаптації.

Недостатній розвиток найважливіших характеристик психічного стану і поведінки дитини, їх змістовна невідповідність вимогам, які до неї пред'являються, служить індикатором соціально-психологічної шкільної дезадаптації дитини.

Основними способами отримання інформації про психолого-педагогічний статус дитини і його відповідність шкільним вимогам на даному етапі супроводу є:

критерії і показники успішності дитини-учня;

експертні досліди педагогів і батьків;

психологічне обстеження самих дітей;

аналіз педагогічної документації і матеріалів попередніх обстежень.

Висновок

В забезпеченні комфортності навчання велику роль грають дорослі учасники освітнього процесу - вчителі, батьки, психологи, соціальні педагоги, вихователі. Особові якості педагогів, збереження тісних емоційних контактів дітей з дорослими, постійна і доброзичлива, конструктивна взаємодія педагогів і батьків - застава створення і розвитку загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співпрацюють вчителі і батьки, забезпечує зниження рівня тривожності у всіх суб'єктів педагогічного процесу в цілому. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високими.

Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як в психологічному, так і у фізичному плані. Поступивши в школу, дитина стає школярем далеко не відразу.

Цей момент є новим. Провідною діяльністю стає учбова діяльність.

На основі навчальної діяльності розвиваються такі психологічні новоутворення: у центр свідомості висувається мислення, відбувається перехід до стадії формальних операцій, розвивається пам'ять. У цей період сприйняття стає більш аналітичним, приймає характер організованого навчання, а емоційні стани починає приймати роль і впливати на міжособистісні стосунки.

До закінчення початкової школи у дитини формується працьовитість, старанність, дисциплінованість, акуратність, змінюється відношення до навчання, формується інтерес до результатів своєї праці, довільність.

Адаптація до школи – це перебудова пізнавальної, мотиваційної і емоційно-вольової сфер дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання. Для досягнення ефективності в навчанні необхідно формувати позитивне емоційне ставлення до занять.

Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяця. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умовам може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи – це процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально - психологічну ситуацію.

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителеві. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, і в спілкуванні з однокласникам.

Спільні зусилля вчителів, педагогів, батьків, лікарів, шкільного психолога і соціального педагога здатні понизити ризик виникнення у дитини шкільної дезадаптації і труднощів навчання.