Литвиненко Олена Олександрівна

• 

Деталі

Категорія: ППД

Опубліковано: Четвер, 19 лютого 2015, 15:34

Автор: Околець Ірина

Перегляди: 1393

 

Литвиненко Олена Олександрівна

вчитель математики вищої категорії,  вчитель - методист

 

 

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові:

Литвиненко О.О.

Рік народження: 1968

Освіта: вища

Фах: учитель математики та фізики

Звання, нагороди: звання «вчитель - методист»; Грамота управління освіти Миколаївської міської ради

Посада: учитель математики

Педагогічний стаж: 22 роки

Адреса досвіду: Миколаївська СЗОШ № 22  2011 – 2012 н.р.

Тема: Розвиток пізнавальної активності та творчих здібностей учнів шляхом індивідуального та диференційованого навчання

 на уроках математики.

Ким і коли вивчався досвід:    Казимиренко Н.В., заступник директора з навчально-виховної роботи Миколаївської СЗОШ № 22; Манзарук С.М. – методист математики і фізики НМЦ

Ідея досвіду: застосування на уроках елементів технології диференційованого та індивідуального навчання створює умови для розвитку творчих здібностей учнів всіх рівнів розвитку.

Мета: актуальною на сучасному етапі розвитку освіти є робота вчителя, який працює у напрямку організації навчально-виховного процесу щодо пріоритетності розвитку творчої особистості учня. Метою  роботи є – показати як можна організувати процес навчання, який буде сприяти розвитку творчих здібностей учнів з врахуванням їх індивідуальних можливостей.

Короткий зміст:    Мета диференціації – навчання кожного на рівні його можливостей, здібностей, - адаптації навчання до особливостей різних груп учнів

До позитивних аспектів застосування диференційованого підходу слід віднести наступні:

-      виключається можливість «урівнювати» дітей;

-      у вчителя з’являється можливість допомагати  слабому, приділяти увагу сильному;

 -    реалізується  бажання сильних учнів швидше   просуватися в навчанні;

-    підвищується рівень « Я- концепції»: сильні стверджуються в своїх здібностях, слабкі отримують  можливість пережити успіх від навчання, позбавитись комплексу  неповноцінності;

- в групі де зібрані однакові діти, дитині навчатися легше.

    Групи слід формувати за рівнем навченості  та швидкістю засвоєння навчального матеріалу. Зручно виділити три групи: «В»- з високим рівнем навченості та швидкістю засвоєння навчального матеріалу; «Б»- відповідно з середнім,а «А»- з низьким.

   Створення різнорівневих груп інколи призводить до нарікань батьків та самих учнів. Для того, щоб їх уникнути необхідно провести підготовчу роботу. Під час проведення уроків, метою яких є формування певних навичок використовую такий прийом. Після колективного виконання певних завдань задаю вправу для самостійної роботи, по закінченню часу здійснюємо перевірку ( для якої частіше застосовую комп’ютер ). Ті учні, які виконали завдання правильно – створюють групу «В». Вони отримують завдання для подальшої роботи, яка весь час перевіряється. З іншими учнями продовжуємо працювати разом. Після виконання ряду вправ, знову пропоную завдання для самостійної роботи. Ті учні, які все виконали правильно утворюють групу «Б», отримують завдання і працюють над його виконанням, тим самим дають можливість мені спілкуватися з учнями, що утворили групу «А».  Протягом кількох уроків ( до написання контрольної чи самостійної роботи) учні працюють за рівнями тих груп, до яких вони потрапили.

   Треба зауважити, що учні повинні знати – на них «ярлики ніхто не вішає». При написанні контрольної  або іншої письмової роботи учні знають, що рівень цієї роботи вони обирають самостійно. Проте, як показує практика, він співпадає з тим рівнем по якому вони працювали протягом уроків. А якщо вони відчують, що зможуть виконати завдання рівня вище за свій, то можуть спробувати. Якщо спроба буде вдалою, я завжди її оціню і підтримаю учня. Адже головна мета нашої роботи – розвиток знань і вмінь учня, підняття їх на більш високий рівень.

   Така робота вимагає на підготовку вчителя більше часу, але вона того варта. Такий підхід сприяє підготовці здібних дітей до участі у олімпіадах, конкурсах, зростає зацікавленість дітей предметом. На таких уроках добре спрацьовує технологія «Створення ситуації успіху», що сприяє підвищенню самооцінки учнів. В додатках  запропоновано конспекти  уроків, де відбувся розподіл на групи.

Експертна оцінка: •   диференціація повинна бути добровільною як для учня, так і для вчителя;

•      у процесі навчання учень та вчитель повинні бути рівноправними. Ця вимога є запорукою діалогу в процесі  навчання не тільки між учителем та учнем, а й між підручником та учнем, а також між учнями безпосередньо;

•      важливою вимогою до гуманного диференційованого навчання є орієнтація на психологічні особливості учнів;

•      необхідно враховувати та  застосовувати прогресивні методи навчання;

•      вчитель повинен не тільки вкласти в голови учнів певну суму знань, а й навчити учня орієнтуватися в математиці як   складовій загальнокультурної діяльності людини.

   Отже, можна зауважити:  майбутнє викладання математики полягає саме у філософії викладання, в основі якого виявлення потреб учнів та їх задоволення, діалог з учнями, гуманна диференціація та індивідуалізація навчання.  А основою є бажання вчителя йти до учня і знову повертатися, не відходячи від нього, повертатися до учня і одночасно бачити   його таким, яким він може стати.