ПРАВИЛА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей відберемо золоті.
3. Думку викладай розважливо, якщо потрібно – повтори.
4. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.
5. Чітко втямиш – краще зробиш.
6. Погодився легко – не означає, що сприйняв глибоко.
7. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватись.
8. Довіру треба розуміти так: все перевіряється ділом, турботою і дружбою.
9. Перш ніж прийняти рішення, навчись бездоганно його виконувати.
10. Усяке діло вінчає результат. Не соромно помилятись. Соромно не вміти виправлятись.
11. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
12. Твори, фантазуй сміливіше– шукай шляхів виконання рішень.
13. Не відкладай на завтра вирішення того питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
14. Прийняв рішення – виконуй! Доручив іншим – довіряй! Перевіряючи допомагай.
В результаті роботи:
- Спілкування з педагогами та органами місцевої влади
- Одержання знань і навичок самостійної роботи та корисної інформації
- Професіоналізм
- Вирішення важливих питань
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАН УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ СЗОШ №22
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ ШКОЛИ
І. Загальні положення.
1. У кожному класному колективі створити департаменти, очолювані головою, у яких організована діяльність наступних комісій: з питань дозвілля та культури; з питань праці; з питань фізкультури та спорту; з питань освіти та науки; з питань охорони здоров’я та здорового способу життя; з питань прес-інформації.
2. У свою діяльність самоврядування залучати всіх учнів, взаємодіяти з педагогічним колективом і адміністрацією школи.
ІІ. Мета й завдання.
1. Основна мета – розвиток соціально – активної творчої особистості через різні форми залучення в діяльність системи самоврядування.
2. Завдання:
- створення умов для реалізації і самовдосконалення кожної особистості в школі (створення різноманітних учнівських об’єднань, клубів гуртків за інтересами);
- формування всебічно розвиненої гармонійної особистості;
- розвиток в учнів уміння бачити реальні проблеми, встановлювати їх причини, значення, механізм рішення цих проблем;
- формування соціально – активної особистості;
- підготовка учнів до життя, придбання знань і навичок керівної організаторської і виконавчої діяльності;
- підвищення авторитету суспільної роботи в школі;
- згуртування колективу як всередині класу, так і в школі в цілому;
- розширення кругозору інтересів і спілкування учнів;
- забезпечення і захист прав інтересів учнів;
- забезпечення виконання учнями своїх обов’язків.
ІІІ. Структура і зміст роботи.
1. Організація системи самоврядування проводиться для здійснення керівництва учнівським колективом.
Головний принцип системи – зацікавити дітей, заповнити життєву діяльність учнівського колективу.
2. Керівним органом являється Кабінет Міністрів школи на чолі з Прем’єр - Міністром.
Кабінет Міністрів школи – представницький орган, у роботі якого беруть участь делегати, обрані від 5 – 11-х класів, квота – одна людина від класу, у разі виключення – дві людини.
Кабінет Міністрів школи вправі приймати рішення, пов’язані з організацією життя учнів, їхнього дозвілля.
Рішення, прийняті Кабінетом Міністрів школи, обов’язкові для виконання всіма учнями школи.
Кабінет Міністрів школи вправі приймати рішення, якщо на її засіданні присутні 51% членів Кабінету.
Кожен член Кабінету має право одного голосу.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 2/3 від числа присутніх на засіданні.
Якщо представники класу були відсутні на двох засіданнях Кабінету Міністрів школи, то Кабінет вправі порушити питання про переобрання класом своїх делегатів.
Кабінет Міністрів школи збирається на свої засідання один раз у два тижня.
Перше засідання чверті проходить протягом тижня з дня початку занять. На останньому тижні проходить підсумкове засідання, на якому заслуховується звіт усіх Міністрів Кабінету Міністрів школи.
Кабінет Міністрів школи може давати оцінку діяльності Прем’єр - Міністра, у випадку незадовільної оцінки діяльності Прем’єра, Кабінет Міністрів може прийняти рішення про дострокове його переобрання.
Клас має право замінити делегатів у школи Кабінеті Міністрів у випадку їхньої відмови від подальшої діяльності як члена Кабінету Міністрів школи чи при незадовільному виконанні своїх обов’язків.
Винятковою компетенцією Кабінету є:
1. Визначати програму діяльності свого колективу і його морально-етичну основу.
2. Встановлювати й обирати органи самоврядування, визначати їхню структуру і функціональні обов’язки.
3. Укладати договори й угоди про співробітництво з іншими колективами, що навчаються, державними і муніципальними установами, підприємствами й організаціями.
4. Визначення структури виконавчого органа, його тимчасових і постійних підрозділів і допоміжних органів самоврядування.
5. Встановлення конкретних задач діяльності учнівського колективу на певний строк і прийняття конкретних програм роботи.
6. Затвердження прав і обов’язків первинних колективів (класів, клубів і ін.), учнів, моральних вимог учнів.
7. Ухвалення рішення про формування об’єднань по інтересам, місця їхнього базування і режиму роботи, а також про формування тимчасових органів самоврядування і їх структурних підрозділів.
8. Координація роботи виконавчих органів самоврядування, заслуховування звітів про їхню роботу й оцінка їхньої діяльності.
9. Визначення міри участі учнів у суспільному житті і трудовій діяльності школи, району, міста, області.
10.Оцінка діяльності членів колективу, установлення форм їхнього заохочення і в загальношкільному колективі.
11.Рішення всіх питань, пов’язаних з життям свого колективу і його органів самоврядування.
12.Внесення пропозицій в адміністрацію й органи місцевого самоврядування про покращення життєдіяльності свого колективу.
IV. Права й обов’язки.
1. Кожний учасник учнівського самоврядування має право:
- отримувати консультації у Прем’єр – Міністра Кабінету Міністрів школи, адміністрації і педагогічного колективу відносно життєвої діяльності школи;
- вносити пропозиції з вдосконалення діяльності Кабінету Міністрів школи;
- вибирати і бути обраним в керівний орган – Кабінету Міністрів школи.
2. Кожний учасник учнівського самоврядування зобов’язаний:
- брати активну участь у роботі вибраного Міністерства;
- добросовісно виконувати всі доручення Кабінету Міністрів школи і департаменту класу;
- посильно займатися самоосвітою.
ПОЛОЖЕННЯ
ПО СЗОШ №22 ПРО ПРОВЕДЕННЯ
ДНЯ САМОВРЯДУВАННЯ
1. День самоврядування проводиться 1 раз на рік: або присвячений Дню Вчителя або до Міжнародного жіночого дня.
2. Вчителі, які працюють в школі (за власним бажанням) готують учнів-дублерів (один учень – на урок для певної категорії учнів).
3. Учні-дублери вчителів обираються з числа учнів 5-11-х класів.
4. Директор і завучі школи обираються з числа учнів, які увійшли до складу Кабінету Міністрів школи.
5. Учителі повинні бути присутніми на уроці, який проводить учень-дублер, як спостерігач (він допомагає вести урок: підтримує дисципліну, допомагає вирішувати завдання, задачі, вправи), але не втручається у хід уроку.
6. Учні-дублери адміністрації слідкують за тим, щоб навчальний процес не зривався (чергування по школі, проведення уроків, проведення конкурсів, підготовка музичних привітань для вчителів, участь у операції «Поряд з нами» - вітання ветеранів).
7. Учні-дублери вчителів оцінюють відповіді учнів класу в усній формі (оцінку за урок виставляє вчитель).
8. Всі вчителі повинні оцінити учнів-дублерів.
9. Учні-дублери адміністрації звітують про організацію та проведення дня самоврядування в школі на міні-конференції (наприкінці робочого дня) у присутності адміністрації школи.
10. Результати заходів висвітлюються на загальношкільній лінійці та у шкільній пресі.
Функції учнівського самоврядування
Самоактивізація передбачає залучення як можна більшого числа членів колективу до вирішення управлінської проблеми, систематичну роботу по залученню учнів в управління новими сферами діяльності.
Організаційне саморегулюванняпередбачає гнучкість в реалізації організаторських функцій членами учнівських колективів, стійкий вплив активу на колектив, здатність колективу самостійно змінити свою структуру з метою успішного вирішення організаторських задач.
Колективний самоконтрольпередбачає постійний самоаналіз органами самоврядування і окремими організаторами своєї діяльності і на основі цього пошук ефективніших шляхів вирішення управлінських задач.