imageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimage
gerb
65 років рідній школі
МИКОЛАЇВСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА
І-ІІІ СТУПЕНІВ ШКОЛА № 22
З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З 1 КЛАСУ
МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ukrainian Belarusian Bulgarian Czech Dutch English French German Italian Polish Russian Slovak Slovenian Spanish Turkish
flag

Гімн школи №22

Слова Первової М. М.

Музика Жадік С. М.

 

May school 22 be our glory,

Clear concience, desire and sense.

The school has 50 years of chronicle

And these are your marvelous days.

My school, my delight and my fire,

You spread fame and pride in the world

You are famous for brilliant students,

For skilful and talented work.

Приспів

God bless you, school

God bless you, school

Please, live in peace forever.

And we shall always recollect

The greatest lessons given there.

Меню сайту
Ремонт ноутбука своими руками. Быстрый и гарантийный ремонт ноутбуков. Срочный ремонт ноутбуков. Ремонт компьютеров на дому. Быстрый ремонт компьютеров своими руками. Настройка и ремонт компьютеров. Java уроки для начинающих. Лучшие java уроки. Учим язык Java с нуля. Обзор смартфонов samsung. Качественный обзор смартфонов samsung galaxy. Обзор смартфона samsung galaxy s4. Фото картинки приколы. Самые новые картинки приколы. Лучшие приколы картинки. Скачать аддоны для wow. Самые новые аддоны для wow скачать. Скачать аддоны для wow быстро и без реги. Видео уроки python. Лучшие python уроки. Учим язык python с нуля. Скачать шаблоны для Joomla. Самые новые joomla шаблоны. Бесплатные шаблоны для Joomla.
Блоги вчителів
Запрошуємо до діалогу
Охорона праці
Нормативна база
Енциклопедія безпеки
Абетка безпеки для дітей
Предметні кафедри
кафедра іноземних мов
портфоліо кафедри
новини кафедри
корисні посилання
нормативні документи кафедри
лінгвістична надія школи
творчість наших учнів
кафедра суспільних дисциплін
портфоліо кафедри
з досвіду роботи вчителів
інформація для учнів
міжпредметні зв'язки
правова сторінка
кафедра природничо-математичних дисциплін
портфоліо кафедри
нормативні документи кафедри
корисні посилання
Творчість наших учнів
Корисні поради
кафедра початкової освіти
портфоліо кафедри
портфоліо вчителів
корисні посилання
Нормативні документи кафедри
Дитячі та професійні конкурси
Оголошення
Інше
кафедра української філології
портфоліо кафедри
з досвіду роботи вчителів кафедри
я знаю силу слова
нормативні документи
на допомогу вчителю
щоденник кафедри
олІмпіади та творчі конкурси
новини кафедри
кафедра фізичної культури та технологій
портфоліо кафедри
корисні посилання
нормативно-правове забезпечення
на допомогу вчителю
спортивна фотогалерея
Олімпійський урок
"Нумо, хлопці!"
відеоматеріали
кафедральний вісник
Обдарована дитина
ШНТУ
Відкриття ШНТУ 2012
Олімпіади
Творчі конкурси
Шкільні друковані видання
Методичні вісники
Велика дитяча газета
Джерельце
Шкільна газета
Газета Старт
Шкільні проекти
Фотогалерея
Шкільний калейдоскоп
Екологічна агітбригада 2012
За честь школи
Учнівське самоврядування
Випускні вечори
Випуск 2012
Випуск 2013
Благодійність
Благодійна акція Four paws
Благодійна акція 2012
Благодійний концерт 2014
Сезонні свята
Колядування
Мартеница
Новорічна казка 2012
Осінній бал 2012
8 Березня 2013
Акції
Гурток Victoria Dance
Закладання саду Матері
Вибори Прем'єр-Міністра школи 2014
Гала-концерт 2014
День рідної мови 2014
Наш сад
1 вересня
1 вересня 2013
1 вересня 2014
ДЮП
ДЮП 2013
Чернобыль
Чернобыль 2013
Відеогалерея
Сервіс
Пошук статті
Google
Блоги вчителів
Конкурси
Вільне опитування

Методичні рекомендації

 

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2017 №1/9-233 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення» управління освіти надсилає, методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті з метою гідного вшанування подвигу Українського народу в Другій світовій війні. Просимо ознайомитись.

Додаток до листа

Міністерства освіти і науки України  

від _28.04._2017 №_1/9-233_

УКРАЇНЦІ В ЛАВАХ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ПЕРЕМОГЛИ АГРЕСОРА

 

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах 

Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом  у Другій світовій війні (Дня перемоги)

З метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначної ролі у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловлення поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, 8–9 травня по всій країні традиційно відбуваються урочистості до Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги).

Відповідно до Закону України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” і Указу Президента України “Про відзначення у 2017 році Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні” від 28 березня 2017 року № 84 у навчальних закладах освіти повинні пройти військовопатріотичні та інші тематичні заходи, присвячені річниці цієї події. 

Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі “не святкуємо, а вшановуємо”, згадуємо із акцентом на конкретних людей усіх борців проти нацизму. Тому Український інститут національної пам’яті пропонує цьогорічну кампанію присвятити темі “Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора”. Розкриваючи її через долі та звитяги чоловіків і жінок – уродженців різних куточків України та світу, які воювали у регулярних арміях або були партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли всю війну, героїчно загинули в боротьбі, важливо показати, що хоч би де перебували українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму та дістали високі відзнаки країн, у лавах яких вони служили.

 

Історична довідка

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Відеоісторії про Амета-Хана Султана, Пітера Дмитрука, Галину Кузьменко – “Надю”, а також уродженця Дніпропетровська (тепер – Дніпро), рятівника Кракова, Героя України, котрий став прототипом головного героя роману “Майор Вихор”, Євгена Березняка і Михайла Стренка (сержант Корпусу морської піхоти США родом із Лемківщини, учасник бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під час Другої світової війни, що був серед шести військовослужбовців, які підняли прапор США над островом Іодзіма, загинув у бою), створені за ініціативи Уряду та Українського інституту національної пам'яті (режисер Олесь Санін) можна переглянути за посиланням:

http://www.memory.gov.ua/multimedia/5-videoistorii-pro-ukraintsiv-yaki-voyuvali-protinatsistiv-u-lavakh-obednanikh-natsii.

          

Додаток


11Народився 27 травня 1920 року в Канаді, єдиний син в родині українських емігрантів. У липні 1941 року пішов добровольцем до Королівських військово-повітряних сил. Через рік отримав спеціальність стрільця-бомбардувальника та звання сержанта. Для проходження служби його відправили до 405-ї ескадрильї, що базувалася у Великій Британії і здійснювала нічні бомбардування німецьких позицій в окупованій Європі.

12 березня 1943-го його літак був збитий під час повернення з чергового завдання на базу. Пітер врятувався на парашуті та приземлився східніше Парижа. Деякий час він переховувався від патрулів у лісі та у місцевих мешканців, доки селяни привели його до партизанського табору. Французи запропонували пілоту переправити його підпільними шляхами через Піренеї до нейтральної Іспанії. Але Пітер вирішив залишитися і боротися у лавах руху опору за вільну Європу. Став бійцем Першого корпусу макі в провінції Овернь. Хлопець завоював авторитет сильного, витривалого і сміливого партизана. Він допомагав учорашнім фермерам опанувати стрілецьку зброю і, незважаючи на мовні труднощі, відзначався товариськістю і балакучістю. Французькі побратими називали його «П’єрканадієць».

9 грудня 1943 року загін макі атакував німецький залізничний ешелон поблизу містечка Ле-Мартр-де-Вейр. Напад завершився успішно, але ворожі кулемети забрали життя одного партизана. Ним виявився Пітер, який повертався з іншої операції та випадково проходив повз залізничну станцію. За іншою версією, в цей день він потрапив у полон і після допиту розстріляний. Родина Пітера тільки через рік дізналася про його долю.

Оскільки карателі з’ясували немісцеве походження загиблого, вони вирішили, що напад здійснено засланими диверсантами, і не стали мститися мешканцям містечка.

Французи гідно вшанували Пітера Дмитрука, нагородивши Військовим хрестом. У містечку Ле-Мартр-де-Вейр, де загинув герой, його іменем названо вулицю. 

У Канаді Дмитруку присуджено високу відзнаку «Нагорода будівничих нації», котрої удостоюються видатні громадяни-емігранти. Завдяки подвигу українця французький ЛеМартр-де-Вейр та канадський Віньярд стали містами-побратимами.

             


 

12Кримські татари – народ, який пережив особливо важкі випробування під час Другої світової війни: мобілізація і втрати від бойових дій; повна окупація ворогом, що тривала два з половиною роки; звинувачення у зраді і тотальна депортація з позбавленням громадянських прав. Радянський тоталітарний режим не зважав навіть на те, що цей народ під час війни дав героя світового рівня – аса-винищувача Амет-Хана Султана.

Народився 25 жовтня 1920 року в Криму в Алупці. Його батько був родом з Дагестану, лакцем за національністю, а мати – кримською татаркою. Себе Амет-Хан вважав кримським татарином і завжди так записував у всіх анкетах. Цікава історія пов’язана з іменем героя. Його батька звали Султан. По батькові стало прізвищем, а назвали майбутнього аса на честь діда Амедханом. Кримськотатарська родина називала хлопчика Аметом. З часом ім’я стали записувати як Амет-Хан. Вже з 1943 року в усіх документах Султан писали як ім’я, натомість, Амет-Хан як прізвище. Достеменно причина цього невідома. Висловлюють припущення, ніби така зміна знадобилася, щоб вберегти родину від репресій після звільнення Криму з-під окупації.

Амет-Хан навчався у Качинському авіаційному училищі неподалік Севастополя. У 1940 році випускника училища спрямували на службу в Бессарабії, яку Сталін щойно відібрав у Румунії.

Пілот-винищувач Амет-Хан Султан брав участь у повітряних боях із перших днів німецького вторгнення до СРСР. Протягом майже року війни йому не вдавалося збити жодного ворожого літака. Перший успіх прийшов 31 травня у небі над російським Ярославлем. На ленд-лізівському «Харрікейні» Амет-Хан атакував німецький «Юнкерс88». У бою він використав весь боєкомплект, але не зміг поцілити бомбардувальника. Тоді, щоб не змарнувати шанс, Амет-Хан таранив німця. Внаслідок удару «Харрікейн» застряг у «Юнкерсі». Обидва літаки вийшли з ладу, тож Амет-Хан скористався парашутом. Цей повітряний бій став першим, але найяскравішим у біографії майбутнього аса.

Під час Сталінградської битви воював у спеціально створеному 9-му гвардійському винищувальному авіаційному полку. Це була еліта радянської авіації. Полк складався виключно із асів. У розпалі напружених боїв, вдруге і востаннє протягом війни, Амет-Хану довелося рятуватися на парашуті.

Амет-Хан Султан брав участь у боях за рідний Крим. У травні 1944 року йому дали відпустку, щоб провідати родину в Алупці. За збігом обставин, саме тоді розпочалася операція з депортації кримськотатарського народу. Під час перебування у батьків пілот довідався, що його брата Імрана заарештовано за «пособництво окупантам». Тільки заступництво високого армійського начальства врятувало рідних Амет-Хана.

Закінчив війну в небі над Берліном. Здійснив 603 бойові вильоти; у 130 повітряних боях особисто збив 30 ворожих літаків, ще 19 – у групових битвах. Двічі нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу.

Після завершення війни Амет-Хан Султан працював льотчиком-випробувачем Льотно-дослідного інституту. Влаштуватися туди було не просто через національність – кримський татарин. Кримських татар вважали народом-зрадником, який мав бути викреслений із історії. Хоча Амет-Хан міг вказувати в анкетах національність батька, він принципово не робив цього. Врешті допомогла протекція друзів – ас-винищувач став пілотом-випробувачем. За 23 роки провів випробовування понад 170 літаків, допомагав у реалізації космічної програми СРСР.

1 лютого 1971 року герой загинув під час випробувального польоту літаючої лабораторії Ту-16ЛЛ. Похований у Москві.

 

Канадійка українського походження Ганна Храплива добровільно вступила до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії – з листопада 1942 року, та в Британській зоні окупації Німеччини.

Отримала звання підхорунжого в жіночій армії. Нагороджена Медаллю Британської імперії. Була чи не першою з українок, що удостоєна цієї високої відзнаки. Активістка Союзу українських канадських вояків у Лондоні.

          

 

14Народилася на Чернігівщині 1922-го. Коли їй було 11 років, померла вся родина: мати, двоє братів – від Голодомору, батько загинув за дротами ГУЛАГу. Дівчинку взяв на виховання дядько, який жив на Донеччині. Коли почалася війна, доля закинула Галину в Чернігівську область, а згодом у Галичину.

На Івано-Франківщині приєдналася до підпілля ОУН. Мала псевдо «Надя». Наступні три роки пов’язані із структурами пропаганди окружного проводу ОУН на території тактичного відтинку УПА № 21 «Гуцульщина». Галині Кузьменко довіряли участь у комісії, що приймала присягу новобранців УПА.

Чекісти розшукали «Надю» в околицях Коломиї у 1946 році. Захопили її у важкому фізичному стані, хворою на тиф. Засуджена до 15 років воркутинського табору і 5 років позбавлення прав. По звільненню в 1957-му Галина Кузьменко взяла шлюб із колишнім повстанцем зі Львівщини Ярославом Когутом. У подружжя народився син Василь, який згодом вивчився в Києві на педагога. Підпільниця «Надя» встигла побачити незалежну Україну, за яку боролася й каралася в таборах. На схилі літ жила в Києві та померла 2000 року.

 

Найбільш результативним асом-винищувачем Антигітлерівської коаліції був радянський льотчик, українець Іван Кожедуб. На його рахунку – 64 збиті ворожі літаки.

Народився 8 червня 1920 року в селі Ображіївка на Сумщині. Після семирічки навчався у школі робітничої молоді в Шостці. Восени 1936-го вступив до Шосткинського хіміко-технологічного технікуму, одночасно займався в місцевому аероклубі.

1940 року Івана призвали до Червоної армії. Ще до початку німецько-радянської війни СРСР брав участь у збройних конфліктах – від Монголії до Фінляндії. Однак у боях Кожедубу не довелося брати участі. В 1941 році він закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків і залишився в ній інструктором.

Після нападу Німеччини на Радянський Союз особовий склад та курсантів школи евакуювали до Казахстану. Очевидно, керівництво вирішило, що Кожедуб не готовий боротися з люфтваффе. Після численних рапортів з проханням відправити його на фронт командування погодилося.

 

Корисні посилання

  Компания Дикий Сад

Дякуємо
колективу фірми "Дикий Сад" та особисто
Ігорю Францовичу Голубарю

за надані технічні можливості та доступ до мережі Інтернет.

Успіхів Вам та процвітання!


upr osv_myk

Управління освіти Миколаївської міської ради


min osvity_new

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Статистика
mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
159
1792
3742
20960
1749315
54.221.9.6
10
0
10
Громадська приймальня

Шановні користувачі сайту,

свої звернення, скарги та пропозиції можна надсилати за адресою

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Просимо залишати свої координати для зворотного зв'язку